Веселі сценарії на день закоханих - День святого Валентина
Сценарій про Ромео на День Святого Валентина
Ведучий.
Любов придумана не нами,
Вона від Бога нам дана,
І хоч любов буває різна,
Та кожна справжня —
Завжди лиш одна.
Ведуча.
Любов безмежний, чудовий дар,
Що дав творець своєму створінню.
Любов — це жертва, серця жар,
І райський спокій у терпінні.
Ведучий. «Я тебе кохаю...». Різні віки, різні мови... все різне. Єдине — кохання. Кохання — вогонь і лід, поезія і проза, о, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами: як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання — все, що було, буде. Воно зігріває вас у свята й будні.
Ведуча. Найкращими словами, що причаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу та біль. Саме кохання, любов — джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори.
Гра на фортепіано.
Ведучий. До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання. Кохання — одне з піднесених, шляхетних і прекрасних почуттів! Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом.
Ведуча.
Чи переллю колись у слово
Оце щемливе почуття?
Що так зненацька і раптово
Ввірвалося в моє життя?
До крику — душу обпалило!
До крові — серце обпекло!
Подарувало мені крила,
До неба — вкотре! — підняло! (Г. Костів-Гуска).
Ведучий. Саме сьогодні, 14 лютого, ми звертаємось до теми кохання, бо сьогодні надзвичайний день — День Святого Валентина — Всесвітній день закоханих.
Ведуча. 14 лютого, день Святого Валентина — покровителя всіх закоханих. Це хвилююче свято прийшло до нас із Заходу, де щороку його відзначають. Різні перекази, легенди стверджу¬ють, що Святий Валентин — не вигаданий. У Давньому Римі цим іменем був названий один священик. Жив він у III ст. н. е., у роки царювання Клавдія II. Як відомо, цей імператор про¬славився своєю жорстокістю, деспотизмом. Клавдій II заборонив одружуватися воїнам, бо, мовляв, вони тоді не так пильно не¬стимуть службу.
Рим. III століття нашої ери. Імператор мріє створити найсильнішу армію в світі. «Справжній чоловік має бути справ¬жнім воїном, а не сидіти біля жіночої спідниці, — заявляє він. І оскільки воїн має бути завжди в поході, далеко від дому, то ніщо не повинно зв'язувати його з домівкою. Я забороняю воїнам моїх легіонів одружуватися». Священик Валентин, нез важаючи на заборону та небезпеку, таємно одружував закоханих.
Ведучий. Усе закінчилося сумно. Валентина кинули до в'язниці. Тюремний наглядач зрозумів, що у камері знемагає освічена, душевно багата людина. Він ставився до Валентина із співчуттям, і, як міг, полегшував його муки. У цього наглядача тюрми була донька Джулія — надзвичайної краси дівчина, але вона була сліпою. Невдовзі священик Валентин став учителем доньки наглядача. Він навчав її арифметики, ботаніки, географії, відкрив перед нею світ, якого вона ніколи не бачила.
Ведуча. Валентин закохався у цю надзвичайно розумну дівчину і Джулія відповіла йому взаємністю.
Якось Джулія запитала у Валентина, чи Бог справді чує щиру, гарячу молитву, чи проявляє своє милосердя до бідних і стражденних, до тих, хто вірить у нього.
— Так,— відповів Валентин.
Вони взялися за руки, впали на коліна і почали гаряче молитися, щоб Бог послав Джулії зір. Раптом у тюремну камеру увірвалося яскраве світло.
— О, Валентине, я бачу!— вигукнула Джулія.
— Я бачу!!!
Їхній радості не було меж.
Ведучий. Але Валентина 14 лютого 269 року стратили. Його не змогло врятувати навіть палке кохання прекрасної Джулії.
Усю ніч перед стратою з 13 на 14 лютого він писав коханій листи. «Твій Валентин»,— такими були останні слова в них, виведені його рукою.
Ведуча. Згодом, у 469 році, священика зарахували до лику святих. Відтоді Валентина вважають єдиним святим — покрови¬телем всіх закоханих. З того часу минуло майже дві тисячі ро¬ків. Та слова кохання живуть і досі. Весь світ у день 14 лютого зізнається у коханні. Закохані надсилають одне одному ніжні та трепетні листи, які називаються «валентинками».
Ведучий.
Мені здається, може, я не знаю,
Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.
Ведуча. У Англії у цей день ворожать. Дівчата пишуть на папірцях чоловічі імена, заліплюють їх в глину і кидають у воду. Кулька, що спливає першою, і приносить дівчині ім'я судженого.
Ведучий. Француженки у ніч перед 14 лютого пришивають листки лавра до подушки, тоді можна побачити уві сні нареченого.
Ведуча. В Америці, Англії у день святого Валентним ми їм зустрінете жодної жінки без букета квітів.
Ведучий. Один з британських звичаїв такий: 4-5 хлопців на папірцях пишуть імена дівчат, кидають їх у кепку і витягують. Дівчина, чиє ім'я витягне хлопець, стає його «Валентинкою». А хлопець, стоячи на одному коліні, читає їй сонет Шекспіра.
Ведуча. День святого Валентина в Італії називають «Солодким днем», бо тоді прийнято дарувати своїм коханим переважно солодощі.
Ведучий. А поляки цього дня ходять до костьолів, моляться до ікони святого Валентина в надії на щасливе кохання.
Ведуча. Як на мене, найбільш не ординарно День усіх закоханих святкують в Японії. 14 лютого на головній площі Токіо відбувається щось незвичайне: кілька дівчат та хлопців, стоячи на сцені, голосно вигукують свої побажання та освідчуються в коханні. Хто зробить це голосніше, той отримує приз.
Ведучий. Багато років тому в Англії у цей день дітей наряджали в одяг дорослих. Вони ходили від хата до хати і співали пісні про Святого Валентина.
Ведуча. В Уельсі з дерева вирізали дерев'яні ложки й дарували їх своїм коханим 14 лютого. Ці ложки оздоблювали сердечками, ключиками, що означало: «Ти знайшов шлях до мого серця».
Ведучий. На Сицилії існує таке повір'я: якщо молода дівчина стоятиме біля вікна півгодини перед сходом сонця напередодні Дня Валентина і перший промінь впаде на неї, то того ж року вона вийде заміж.
Ведуча. У Німеччині дівчата писали на цибулинах тюльпанів чоловічі імена. Який тюльпан зацвіте першим — за того дівчина і вийде заміж.
Ведучий. У Римі хлопці витягували невеличкі аркуші з написаними на них жіночими іменами. А японці вважають 14 лютого своєрідним днем вітання, коли подарунки отримує в основному сильна половина людства.
Ведуча. Усіх святкових витівок, що їх на День Святого Валентина роблять досить-таки серйозні люди, перелічити просто неможливо. Що там тобі листівки у вигляді сердечок, цукерки, парфуми і квіти! Як ви гадаєте, чи здатна була «залізна леді», колишній держсекретар Америки Мадлен Олбрайт обійти всіх учасників засідання Ради Безпеки ООН і вручити кожному з них по гарному подарункові із солодощами? Здатна — у День Валентина! Чи можуть жорстокі перуанські терористи дозволити побачення своїм заручникам із коханими? Так, лише у день Святого Валентина.
Ведучий. А в Норвегії 14 лютого можуть одружуватися без згоди батьків. В Японії в цей день освідчуватись в коханні може першою жінка.
Ведуча. Тема кохання хвилювала поетів у світовій літературі. Оскільки День усіх закоханих прийшов до нас із Західної Європи, то хотілося б побачити найвідоміших закоханих у світі, тобто Ромео та Джульєтту.
Виходять учні в образі Ромео і Джульєтти.
Уривок з трагедії «Ромео та Джульєтта» В. Шекспіра.
Ромео.
Мій світлий ангел, мов ясні далі,
Ти сяєш наді мною серед ночі,
Як легкокрилий посланець небес
Перед очима вражених людей,
Що, голови закинувши, слідкують,
Як серед хмар лінивих він ширяє
І по ефіру грудях чистих плава.
Джульєтта.
Ромео! О, навіщо ти, Ромео!
Зміни своє ім'я, зречися батька;
Як ні, то присягни мені в коханні,
І більше я не буду Капулетті.
О скинь же, скинь своє ім'я,Ромео,
Воно ж не є тобою і взамін
Візьми мене усю!...
Ромео.
Ловлю на слові!
Назви мене коханим, і у мить
Я вдруге охрещусь і більш ніколи
Не буду зватися Ромео.
Джульєтта.
Як ти зайшов сюди, скажи, й навіщо?
Як міг ти перелізти через мур?
Адже високий він і неприступний.
Ромео.
Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все і все здолає,—
Твоя рідня мені не перешкода.
Лунає музика. У супроводі юнаків до залу входять героїні з літературних творів та сідають біля сцени.
Ведучий. Любов таємнича і загадкова стояла й стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненно животворяще, викликає подив, захоплення, вводить у світ краси і величі.
Наташа Ростова. Мама, ради Бога, ничего не спрашивайте у меня теперь. Это нельзя говорить. Такого, такого... со мной не бывало!
Когда я в первый раз увидела князя, мне еще тогда казалось, что я влюбилась в него. Меня как будто пугало это странное, неожиданное счастье, что тот, кого я выбрала еще тогда, встретился мне и, как кажется, неравнодушен ко мне.
Как только я увидела его, почувствовала что-то особенное.
Как он был хорош! И совершенно не такой как все! Возвышающий голос, важный и умный и какой-то недоступный.
Боже мой, как я его люблю, как мне хорошо! Нет, нет, вы не думайте. Зто слезыі счастья, волнения и любви!
Леся Українка. Твої листи завжди пахнуть зів'ялими троян¬дами, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спо¬гад про якусь любу, минулу мрію. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? І щастя, і горе, які божевільно сплелись — обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе.
Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всією душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Це нічого, що ти не обіймав мене ніколи, це нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, але я піду до тебе із найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Мій друже, чому ж я не можу, коли так, обмити твої руки, які тремтять мов струни, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, невже я залишуся одинока?
Візьми мене з собою!
Ти, може, маєш іншу мрію, де мене немає? Дорогий мій! Я створю тобі світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя. Візьми мене з собою. Я так боюся жити без тебе! Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе. Візьми мене з со¬бою і це буде мій рятунок. І нехай в'януть білі, рожеві, червоні й блакитні троянди.
Єлька. Мене заливало щастя, я пила це повітря, цю зоря¬ність неба, тишу озер. Звідки це на мене найшло? Все ніби ося¬ялось навкруги, все сприймається інакше. Що ж це воно таке є, таємниче, всесильне, що раптом пробуджується в людині, і що його, мабуть, і наймудріші мудреці не можуть розгадати?
Ніч ніжності, такою була вона, ця ніч. Коли, йдучи, набрало¬ся у мене піску у черевичок і я нахилялась витрушувати, Микола підтримував мене, і я почула його схвильоване дихання, ніжну мову руки, що підтримувала мене так, мовби я якесь серпанко¬ве створіння, з яким тільки й можна поводитись так голубливо, ніжно. Після того ми ішли вже весь час, побравшись за руки, мов боячись загубити в темряві одне одного.
Ведучий. Про любов написано багато, про неї складають трактати і поеми, прозаїки пишуть романи, а поети — вірші.
Виходить читець.
Читець.
Марина Цвєтаєва «Мне нравится...».
Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной —
Распущенной — и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: Аллилуйя!
Спасибо вам и сердцем, и рукой
За то, что вы меня — не зная сами! —
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами.
За наши не — гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами, —
За то, что вы больны — увы! — не мной,
За то, что я больна — увы! — не вами!
Ведуча. Коли, в якому віці приходить кохання? Звідки її чекати? Скільки разів можна кохати?
Ведучий. Відповіді на ці питання вам ніхто не дасть. Не існує рецептів кохання.
Ведуча. Коли кохання є, то воно є, а коли його немає, то воно неодмінно прийде.
Ведучий. Перше побачення. Перші квіти від коханого. Перший поцілунок. Перша любов... Найчистіше почуття. Багато людей згадують, що перше кохання запам'ятовується назавжди, і хоч бувають почуття сильніші, проте перше — найсвятіше.
Ведуча.
Не скажу, бо не знаю, як вийшло.
Все так сталося, ніби у сні,
Очі, схожі на стиглії вишні,
Зазирнули у душу мені.
Я завмерла від погляду того,
Зупинилося серце на мить:
В нім і радість була, і тривога,
Що одною стороною бринить.
І відтоді я втратила спокій,
Мов зорю з почорнілих ночей.
Хоч минуло не мало вже часу,—
Не забула вишневих очей.
Тож не знаю, як воно вийшло:
Чи то справді було, чи у сні...
Очі, схожі на стиглі вишні,
Розтривожили душу мені.
Ведучий.
Кохати — то не в губи цілувати
Й слова красиві говорити.
Ведуча.
Кохати — це чарівним вогнем палати,
І ним людину найдорожчу гріти.
Ведучий.
Кохати — то не треба поруч бути,
Гуляти разом в срібно зорі ночі.
Ведуча.
Кохати — це ніде і ніколи не забути
В цілому світі наймиліші очі.
Ведучий.
Кохати — то не квіти приносити,
Кохати невірному не вдасться.
Ведуча.
Кохати — не для себе тільки жити,
Кохати — то народжувати щастя.
Ведучий. Мрія кожної дівчини — стати для нього отою одною-єдиною, неповторною, коханою.
Ведуча.
Хотіла б я стати людиною —
Отою одною-єдиною,
Отою безмежно рідною,
Навіки тобі потрібною.
Хотіла б я стати богинею —
Отою одною-єдиною.
Отою ні з ким не зрівнянною,
Хотіла б я стати коханою.
Сценарій про кохання з першого погляду на день святого Валентина
Ведуча: Добрий вечір, дорогі друзі!
Ведучий: Вітаємо всіх закоханих!
Ведуча: Саме гак. Поспівчуваємо тим незакоханим, які залишилися вдома.
Ведучий: А ми з вами маємо чудову нагоду помандрувати країною Любові, поблукати вулицями великого щастя.
Ведуча: Адже сьогодні - снято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили і натхнення, радість і захоплення. 1 завдячуючи якому продовжується життя на землі.
Ведучий: Кохання - це святе почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. І осі. таке свято є , с такий день. Він відзначається з особливою серйозністю майже по всьому світу 14 лютого,
Ведуча: А свято називається - днем святого Валентина. Чому саме Валентина запитаєте ви? Вважають, що саме цей святий опікується закоханими, допомагає їм щасливо прожити в парі, мирі і злагоді.
Ведучий: 3 приводу цього є багато версій. За однією з них ми дізнаємося, що в 3 ст. до н. е. римський імператор заборонив одружуватись молодим людям. Він вважав, що одруження робить мужчин поганими солдатами. Молодий єпископ Валентин порушив наказ імператора і одружував молоді пари таємно. За це його кинули до в'язниці.
Ведуча: Там Валентин закохався у сліпу дочку тюремника. Перед стратою своїй закоханій він надіслав листівку-зізнання в коханні з підписом "Від Валентина".
Ведучий: Відтоді, в день Валентина закохані коханим надсилають анонімні листи-зізнання і називаються вони "валентинками". Отже . у нас сьогодні з вами свято кохання і перед тим як запросити на сцену наших учасників, Дозвольте представити вам наших спонсорів. Бо без них ми б сьогодні не зустрілися.
Ведуча. Наш генеральний спонсор Марчук і К°. Наш наступний спонсор -трикотажне об'єднання "Шпулька". До речі там зараз з'явились вакантні посади:
- чесальників язиком;
- мотальників за кордон;
- в'язальників по руках і ногах;
малювальників брів та вій;
Ведучий: А наш англійський спонсор - "Тритон". Ця компанія займається випуском високоякісної продукції - прискорений курс вивчення англійської мови - "метод Кірка Мейтленда".
Ведуча: Ми вирішили дати вам всім можливість ознайомитись з методом Мейтленда в зв'язку з такою ситуацією: "Цілий місяць провела англійська школярка D одній із шкіл нашого міста. В інтерв'ю одній із газет вона сказала: "Ми, блін, діти, знаходимо, тири-пири, спільну мову, блін!".
Щоб такого більше не трапилось, прошу уважно прослухати запропонований урок англійської мови. Тема "Несподіванки в сім'ї",
Ведучий: Запам'ятаймо такі слова:
wife - дружина
husband - чоловік
lover - коханець
bed - ліжко
under the bed- під ліжком.
Ведуча: А тепер спробуємо дати літературний переклад таких висловів: . Wife and husband - сім'я
Wife and lover - міцна сім'я
Husband and lover - друзі
Lover is under the. bed - чоловік повернувся з роботи
Husband, wife and lover is under the bed - землетрус
„.Ведучий: Сьогодні на вечорі ми власними очима побачимо, що кохання з першого погляду насправді існує. Представлені нами згодом незнайомі досить дівчата і хлопці, познайомившись і відповівши на декілька запитань, виберуть собі пару. А ви, дорогі друзі, своїми оплесками допоможете визначити, хто ж стане ідеальною парою.
Ведуча: Отже, наші учасники!
Тарас. Любить гармонійне поєднання розуму й краси. У вільний час малює. Цікавиться східною філософією. Любить дотепні жарти. В майбутньому планує стати пластичним хірургом.
Назар. Захоплюється медициною. Любить смачно поїсти. У вільний час грае на фортепіано. В майбутньому планує стати терапевтом на швидкій. Баешь. Поважає відвертість у будь-яких стосунках. Надійний друг та помічник. Займається вільною боротьбою. Б майбутньому планує стати кардіологом.
Ведучий: А тепер запросимо наших учасниць.'"
Оксана. Має багато друзів, яким завжди рада прийти на допомогу. Любить сучасну музику та шумні вечірки. Поважає розумних та з гумором хлопців, впевнених в собі та тих, які можуть постояти за себе. Улюблене заняття - спілкування з друзями.
Надя. Весела, з почуттям гумору, дружелюбна, компанійська. Має багато друзів. Любить дарувати і одержувати дарунки. Найулюбленіший з них букет червоних троянд та м'які іграшки. Любить смачну та екзотичну їжу. її присутність на кухні є приманкою для всіх. У вільний час слухає " "NIKO FM". Полюбляє кататися на лижах або проводити час у компанії своїх друзів па вечірках та дискотеках.
Оксана. Любить слухати сучасну музику, танцювати, спілкуватися з цікавими людьми. Найбільше в стосунках з людьми цінує відвертість. А також вона вміє дуже смачно готувати.
Ведуча: Сьогодні свято, що підтримує честь Бога кохання. Юнаки відсилали дівчині, яка їм подобалась, листівки. Традиція обмінюватися «валентинками» продовжується і до сьогодні. (Питання до хлопців), А як ви думаєте, хто повинен першим освідчитись в коханні? Як ви гадаєте, чи досить для щастя однієї любові?
Ведучий: В Танзанії, якщо дівчина хоче привернути увагу хлопця вона краде його сандалі. А чи к у вас, дівчата, якийсь спосіб натякнути хлопцеві, що він вам сподобався?
Ведучий: Ви і Ваш друг збираєтесь на вечірку. Він каже, що там буде його колишня дівчина. Що ви зробите?
Ведуча: Якщо раптом після одруження вам з дружиною не пощастить знайти роботу, а батьки не в змозі вам допомогти. Як ви поступите в цьому випадку?
Ведучий: Уявіть собі, що ви отримали дві "валентинки". Одна . ви знаєте точно, що від вашого друга. Але ви не знаєте від кого інша. Послання від незнайомця дуже романтичне. Чи розкажете ви своєму другові про це?
Ведуча: яким ви уявляєте свій ідеал? (Питання до всіх хлопців).
Ведучий: Дівчата, чи подобається вам готувати і яку страву найбільше?
Резервні запитання, Дівчині:
1. Уяви собі, що ти сидиш вдома, а він - на роботі. Тобі захотілось зробити йому щось приємне, що би ти зробила?
2. Уяви ситуацію. Ти відчуваєш, що у твого друга будуть незабаром великі неприємності. Як ти діятимеш? (Перестанеш з ним зустрічатись,
щоб самій не постраждати; відверто поговориш з ним: дружитимеш як і раніше).
1. Ти знаєш багато смішних історій про свою подругу.
Розповіси будь-якому зустрічному; повідаєш лише декому, не називаючи імені, залишиш у таємниці).
2. Твоя подруга чесно позичає, але ніколи не повертає річ. яку взяла. Зараз вона просить покористуватись відеокамерою. Яка буде твоя реакція. Чому? (Даси без роздумів, скажеш , що у тебе її немає: відмовишся дати, пояснивши причину).
Ведуча: Я думаю ми вже трохи познайомились. Чи будуть у вас питання один до одного? Тому переходимо до вибору. Нагадую наших учасниць: Оля. Оксана, Надя і наших учасників : Тарас, Назар. Василь.
Ведучий: А поки наш "комп'ютер" буде визначати скільки пар у "нас" співпало, пропонуємо вам послухати монолог заміжньої жінки зі стажем.
Монолог
Знову будеш брехати? Досить, я стомилася від цього. Ти все життя брехав мені, все життя! Обіцяв на руках носити... Я зрозуміла, що ти мав на увазі, тільки тоді, коли купив носилки., . Обіцяв дарувати квіти щодня, а потім нарвав букет кульбаб і сказав: "Це тобі на два роки наперед!" А ця твоя поганюща звичка тушити рибу? Чотири акваріуми за місяць! Не треба, я стомилася . Стомилася від свого життя, від твоїх гостей, родимки на лівій щоці... Де твоя родимка? Пропив? Пропив, усе ж пропив! Все виніс з квартири, все виніс? Ти сміття виніс? Все господарство па мені, все, все! Син без батька росте! Кожного дня з шостої до сімнадцятої ( з 2 до 3 перерва на обід) - Дочка - десятикласниця після уроків ходить до груповухи продовженого дня... А я пахаю, я пахаю! Ремонт у хаті затіяла... Нігті вже пофарбувала. Вії буду клеїти. . . Та я знаю тебе! Ти довго вагався ким стати - рибалкою чи мисливцем... Не знав, хто більше п'є! Потім вирішив стати І рибалкою, і мисливцем... Що. знову брехати почнеш? Ну. добре, бреши. Бреши, тільки не кидай мене... Не кинеш, ні? Ну ось, знову збрехав!
Ведучий: Зараз ми дізнаємося скільки пар в нас сьогодні співпало . Спочатку ми дізнаємося кого вибрав Тарас. А Тарас вибрав . . . Чому?
Ведуча: А кого ж вибрала Оля. ?! У нас уже е одна пара. Зараз ми дізнаємось, кого вибрала Оксана?
Ведучий: Можливо, у нас буде друга пара.
Отже, у нас співпало , . . пари, ї ми розпочинаємо другу частину нашого свята, де і оберемо ідеальну пару.
Ведуча: У Франції на свято Валентина закохані старанно підбирають своїм закоханим букет, кожна квітка якого має своє значення. Це означає, що якщо вам бракує слів, подаруйте коханій квіти. Квіти донесуть ваші слова і невисловлені мрії. Так, гвоздика означає - ти полонила моє серце, нарцис – я дуже поважаю тебе, тюльпан - я хочу сказати про наше кохання цілому світові.
Ведучий: А тепер конкурс "Подарую букет коханій". Зав'яжемо юнакам очі, і вони спробують коханим намалювати квіти. Роботу виконуємо доти , поки звучить музика.
Ведуча: Обдаруємо по черзі кожного учасника оплесками. Той якому їх дістанеться найбільше, стане переможцем і заробить сердечко. Та пара, котра одержить найбільше сердечок і стане ідеальною.
Ведучий: А зараз ми побачимо, наскільки дівчата будуть вдячні за подаровані квіти. Оголошуємо конкурс "Солодкі поцілунки". Завдання полягає в тому, поки що звучить музика треба залишити якнайбільше поцілунків па сердечку.
Ведуча: Дівчата так люблять красиві слова, їм потрібна постійна святість дива, хай новенького, але здійснюваного неодмінно заради них. Адже жінка любить вухами. Ця істина давно відома. Тому ми оголошуємо наступний конкурс на більшу кількість гарних слів коханим.
Ведучий: Четвертий, "Кулінарний". Зараз наші учасниці розкажуть нам, чим вони будуть приємно дивувати своїх коханих на сніданок.
Ведучий: А тепер конкурс на найбільшу кількість пісень про кохання, в якому беруть участь глядачі. Ми даемо вам дві хвилини на роздуми.
Ведуча: Я сподіваюсь, що наші глядачі уже мають свої симпатії і визначились за яку пару вони вболівають. Отож, переможці конкурсу здобудуть сердечко своїй парі, (Виконуються уривки пісень про кохання).
Ведуча: Конкурс наступний "Молоді ґазди". Правою рукою робимо рухи, які імітують розпилювання дров, а лівою забиваємо цвях.
Ведучий: Л нашим дівчатам ми пропонуємо потренуватись у сварці. Ваше завдання буде якнайвиразніше, найшвидше і найбільше разів проговорити скоромовку. Глядачів просимо допомогти у лічбі:
1) Всіх скоромовок не персмовиш, не перевискоромовиш,
2) Пололи поле, поливали на перепелів полювали.
3) Не клюй, курко, крупку, не кури, котку, люльку.
Ведуча: А зараз знову конкурс для глядачів "Запрошення із букетом квітів" (Перед оголошенням танцю на середину залу ставиться стілець , на який сідає дівчина з повітряною кулькою).
На цей танець можна запрошувати тільки того , хто сидить на цьому стільці. Запрошувати дівчину будуть два хлопці. З одним із них вона піде танцювати, а другому віддасть кульку. Він займе її місце на стільці. Зарошувати хлопця підуть дві дівчини, поки грає музика. Хто в момент закінчення танцю сидітиме на стільці - виграє сердечко для пари, за яку вболіває.
Ведучий: Нарешті для наших пар - останній конкурс. Звучить швидкий танець, а потім - повільний. Кожна пара виконує фрагменти. Глядачі оплесками обирають найкращих танцюристів.
Ведуча: Програма наших конкурсів вичерпалась. Залишається лише визначити, хто став ідеальною парою.
Ведучий: А ви, шановні гості нашого вечора. як казан Віктор Гюго: "Якщо ви каміння - будьте магнітом, якщо ви рослина - будьте мімозою, якщо ви людина - будьте коханням."
Ведуча: Наше свято кохання завершилось. Спасибі всім учасникам і глядачам. Спасибі всім, хто готував вечір!
Ведучий: 3 святом вас, з днем святого Валентина!
****************************************
Отныне вы орлы непобедимой Пятой Красной армии! — И, показав на портреты Ленина и соратников его, очевидно по распоряжению дяди Кости вывешенные на голых степах складского помещения, он воскликнул: — Да здравствуют наши вожди, вон их портреты на стенке висят! — и, еще раз переедав аплодисменты, предложил высказаться.
Я был уверен, что сейчас кто-нибудь обязательно выйдет и скажет слово ответа на речь комиссара, так как в моем разгоряченном мозгу уже шевелилось это слово. Но я, охотно проводивший беседы среди людей, которых знал близко, не имел тогда опыта выступлений перед тысячной аудиторией и все ждал, что выскажется кто-то другой, поопытнее меня. Но никто не поднимал руки, пе просил слова, и тут я решился и вышел на трибуну.
После того как я окончил свою речь, дядя Костя поманил меня к себе:
— Тебя откуда прислали?
Я ответил, что меня никто не присылал, и назвал номер своей роты.
— Ты что, не в партии?
— Нет,— ответил я.
Он еще раз оглядел меня.
— Понимание у тебя есть...— сказал он.— Почему же ты не в партии? Ну ладно, зайдешь ко мне, поговорим.
Дядя Костя прояшвал в кабинете сбежавшего буржуя. Квартиру топили, что по тем временам было редкостью, но на улице свирепствовал пятидесятиградусный тихий сибирский мороз, и в комнате было холодно, хотя и горела уютная настольная лампа под зеленым абажуром. Дядя Костя сидел накинув полушубок, в валенках и покуривал трубку, внимательно слушая меня.
А я, чтобы яснее излояшть свои воззрения, читал наизусть «Двенадцать» Блока, стихи Демьяна Бедного и свою довольно плохо написанную поэму об изгнании Колчака из Сибири. Он слушал, не прерывая меня, и задумчиво покручивал ус. Когда я кончил, он сказал:
— Насчет стишков я тебе ничего не скажу. Может, у тебя что из них и получится, а может, и нет... А вот говорить ты можешь. Только нужно, чтобы слово было скреплено делом.— Он вопросительно взглянул на меня.
Я неуверенно кивнул головой, не совсем понимая, что от меня требуется.
— Вот я тебе скажу, что нам предстоит совершить здесь, в Новоииколаевске... Известно ли тебе, что в городе и в окрестностях скопилось около пятидесяти тысяч трупов людей, умерших от тифа, всё солдаты белой армии, брошенные на произвол судьбы этим проклятым адмиралом? Нам нужно, пока стоят морозы, все эти трупы или похоронить, или сжечь. А то весной начнется невесть какая эпидемия. Ты сегодня неплохо излагал насчет Парижской коммуны, так сумей этим вчерашним белякам растолковать их боевую задачу — заняться перевозкой па автомобилях всей этой мертвечины. Да чтобы делали они это с энтузиазмом, потому что без энтузиазма они от такого дела разбегутся. Расскажи так, как ты говорил о Коммуне. Если не справишься с этим делом, значит, нам конец, как Коммуне, понял?
— Понял,— ответил я, хотя параллель с Парижской коммуной в данном случае казалась мне неясной.
— Тут, браток, мало призывать людей, надо самому вместе с ними поработать. Сам-то не сбежишь? Ведь не любит интеллигенция такие грязные дела, а?
— Нет, не сбегу,— ответил я, краснея, и вспомнил Кудрявцева.
— Если пе сбежишь, значит, будет из тебя политработник! Политработник Красной Армии, который рядом с красноармейцем идет в боевом строю, воюет так же, как всякий воин, но поддерживает дух товарищей...
Он помолчал некоторое время.
— Я ведь один, понимаешь? — сказал он, вздохнув.— Начальник автопарка целиком занят техникой, а я что ж? Я один. Нас, коммунистов, на две тысячи бывших белых и десяток не наберется, надо рассчитывать на таких вот молодых студентов, вроде тебя. Будешь помогать?
Сердце мое билось горделиво и блаженно, у меня перехватывало дыхание, но я только головой кивнул.
— Но имей в виду: никакого штата у меня нет, я даже жалованье тебе положить не могу...
— Мне жалованья не нужно,— сказал я обиженно.— Я состою на довольстве в роге, мне ничего не нужно.
0н покачал головой, и улыбка скользнула где-то у него под толстыми усами.
|
