| Тексты монологов [39] |
| Монолог женщины, женские [5] |
| Видео монологи [4] |
| Шуточные монологи [2] |
| Юмористические [1] |
| Детские монологи [1] |
| Монологи о жизни [8] |
| Монологи о любви [15] |
| Геннадия Хазанова [1] |
| Маменко [1] |
| Петросяна [2] |
| Евдокименко [1] |
| Верки Сердючки [1] |
| Винокур [1] |
| Степаненко [1] |
| Шифрин [1] |
| Жванецкий [1] |
| Дроботенко [1] |
| Рожкова [1] |
| Задорнова [1] |
| Фамусова [1] |
| Райкина [1] |
| Альтова [1] |
| Цветаевой [1] |
| Прочие [21] |
| Главная » Файлы » Монологи » Тексты монологов |
| 26.04.2017, 20:38 | |
 Говорячи про виразне читання, ми маємо на увазі не лише логічно правильне читання, а й внутрішньо відчуте і осмислене читання. Для цього, як уже говорилося, передусім слід розвивати внутрішній зір. У цьому напрямку треба проводити бесіди. Розглядаючи вірш, бажано зажадати від учнів відповідей і такого типу: як ти собі уявляєш те чи інше, як бачив чи спостерігав щось подібне сам. Учитель повинен домагатися того, щоб перед внутрішнім зором (термін, узаконений в практиці виразного читання) проходила ціла кінострічка видінь. Задаючи твір додому чи знайомлячи з ним учнів, учитель повинен допомогти створити таку кінострічку. Шкільною програмою можуть бути передбачені твори, які б допомагали простежити, відчути шлях виникнення метафори чи інших тропів. Ми тут наголошуємо на метафорі, у ній відображається одна із важливих форм художнього мислення, яка і передбачає взаємодію асоціативних полів, творення нових значень на основі зіставлень і взаємовиражень. Вдячним у цьому розумінні матеріалом нам здаються деякі вірші раннього Тичини , зокрема із циклів «У собор» та «Енгармонійне». Так, наприклад, вірш «Дощ» цілком на рівні дитячого розуміння. В ньому є низка метафор, які викличуть надзвичайно зримі уявлення у дітей. Разом з тим учні познайомляться з наочним перенесенням значень. Можливо, варто перед цим попросити дітей змалювати своїми словами мить перед дощем, спитати, якою здається вода в ставку перед дощем, як міняється поверхня води, коли несподівано поллє літній дощ, особливо, коли разом з вітром, на що схожий взагалі літній дощ, коли через нього дивитись у далечінь. Розбудивши так уяву і фантазію дітей, можна зачитати їм вірш П. Тичини «Дощ». Запитуючи учнів, яка картина постала у них перед очима з цього вірша, треба розтлумачити їм усі асоціації, на яких побудовано вірш, усі метафори. Важливо, щоб учні уловили зорову подібність між скісними хвильками, що їх жене вітер по поверхні води, і гадюками, що «пнуться у руці», ця картина повинна поєднатися в їх уяві з образом глибини, яку поет передає словами «Сон. До дна» (глибина настільки непорушна, що вона здається сонною). Дощ почався, ніби вітер «війнув, дихнув, сипнув пшона —« і заскакали горобці». Падіння дрібних і рясних крапель легко в дитячій уяві буде асоціюватись і з пшоном, яке сиплють, і з жвавими горобцями, що його клюють. Далі рух трав і те, що дощ схожий на мережані подолки, які спустила хмарка, — все це доступне дитячій уяві і разом з тим буде розвивати її. Основна методична мета полягає в тому, щоб у кожній метафорі взятого для аналізу вірша знайти ті асоціації, на яких будується зіставлення, щоб таким чином учні відчули і зрозуміли, як твориться метафора, як взаємодіють асоціативні поля і як за допомогою асоціативних зіставлень створюється точна і поетична картина літнього дощу. Поетична тому, що в ній розкрито красу цього явища, яка передається через діалектично суперечливі настроєві оцінки: так, спершу все здається нібито зловісним: «гадюки пнуться», діє якась стихійна сила («війнув, дихнув»). Є щось ніби загрозливе в зображенні руху трав: — Тікай! — шепнуло в береги. — Лягай...— хитнуло смолки. Але завершується вірш заспокійливо-красивим образом: Спустила хмарка на луги Мережані подолки. Уже учні молодших класів будуть розуміти, що явища можна малювати, користуючись перенесенням якостей одних предметів і явищ на інші. Більше того, що в такому випадку явище відкривається з нової, нежданої сторони, глибше розкривається його краса. Це вчитиме учнів спостерігати, відшукувати схоже в різних явищах, розвиватиме їхнє асоціативне мислення і фантазію, що, до речі, важливе не тільки для розуміння художньої літера-тури, а й для розвитку активного творчого сприйняття світу взагалі. Отже, провести учня всіма стежками асоціативних з в'язкі в, розглядаючи тропи і зіставляючи різні частини твору, — це найперше завдання вчителя. Внаслідок взаємодії різних асоціативних полів у тропі (епітеті, метафорі, порівнянні) і між окремими частинами твору утворюється незрима субстанція художності, в якій закладено і де йний зміст твору.
| |
| Просмотров: 1626 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Татарский сценарий выкупа невесты |
| Сценарий на 23 февраля лучший! |
| Классный час о здоровье |
| Ну очень смешные монологи Сергея Дроботенко |
| Сценки про школу к выпускному |
| Сценарии для юбилея. |
| Сценарий ко дню села для коллег и для школы |