Українська мова солов’їна - скарб нашого народу. Любімо й шануймо її!!!

Тема. Спочатку було Слово…
Мета: допомогти учням усвідомити значення слова в житті людини, виховувати любов до рідної мови, прагнення розвивати, збагачувати її, оберігати, мов коштовний скарб; розвивати культуру мовлення учнів, навички виразного читання, формувати патріотичні почуття школярів.
Обладнання: видання творів періоду давньої літератури, стіл, за яким сидить учень, що грає роль Нестора-Літописця, на столі підсвічник, перо, слайди із зображенням різних регіонів України.
Хід уроку
Слово – це віковічне зерно
В. Швець
Вступне слово вчителя. Доброго дня, друзі! Вітаю Вас зі святом, бо зібралися ми в незвичний для нашого народу день – День української писемності й мови, який відзначають щороку 9 листопада. Чому саме 9 листопада? Що це за свято?
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Установити в Україні День української писемності й мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».
Не випадковим є епіграф нашого уроку. Наше слово – це не просто зерно. Воно повне, дорідне. Одного разу археологи під час розкопок натрапили на зернину, яка пролежала в кризі мільйон років. Її поклали в грунт – і вона проросла. Отак і незнищена зернина українського духу через нелюдські знущання, поневолення проросла. Тож спочатку було Слово…
Голос диктора (на фоні тихої музики)
Спочатку було Слово…
Крізь темряву і хаос
Воно, як вічне диво,
Над світом піднялось.
І стало Слово світлом
Посеред ночі й тьми.
У слові все розквітло,
Із слова вийшли – ми.
Виходять учні, в руках тримають атрибути писемності
1. У часи ті Бог великий
Не ховавсь в небесній тлі,
А усі боги родились
І вмирали на землі.
2. Рано вдосвіта на сході
Прокидавсь ясний Дажбог,
І ходив-блукав до ночі
Синім степом без доріг.
3. По зелених пишних луках
Велес пас овець гладких,
Грів їх вовною м’якою,
Одганяв вовків од них.
4. Над дрімучими лісами
По пустелі степовій
Бог Стрибог літав на крилах,
Грав на кобзі золотій.
5. Бог Перун на хмарах
Вічно землю об’їздив,
Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив.
6. А в річках жили русалки,
Хапуни-водяники,
Лісовик свистів у лісі,
І сміялися Мавки…
Голос диктора (на фоні тихої музики)
І йшли віки. І були українці.
І сотворилося Слово українське.
І як сталося так, то сказало собі Слово по-своєму
І благословилося.
І прилетіли птиці,
І вродилася калина,
І було солодко,
І було гірко…
І стало все називатися –
І земля, і матір, і Вітчизна –
По-вкраїнському.

1. Купана,цілована хвилями Дніпровими…
2. Люблена, голублена сивими дібровами…
3. З пелюстка пахучого, з кореня цілющого.
4. З сонця, рясту і води
5. Сміху, радості, сльози –
Усі: НАША МОВА.

Учениця. Мово моя українська, батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену – просту, домашню, звичну.
Не з-за морів покликану, не із словників насмикану.
Ти у мене із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована…
В чистій воді смакована…
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута…
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Виходять дві пари ведучих: 1 пара – в національному одязі, 2 – в сучасних ділових костюмах
1 укр. Раді вітати шановних гостей у святковій залі!
2 укр. Скільки розумних очей, скільки добрих посмішок, скільки світлих поглядів – і все це українці!
1 суч. Мій край чудовий – Україна.
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я!
2 суч. І найдорожче – рідна мова.
Наснагу й силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є!
1 укр. Рідне слово! Скільки в тобі материнської лагідності і доброти,мудрості земної, закладеної ще славними предками вільнолюбними!
2 укр. Скільки в тобі чарівних звуків і животворного трепету і вогню!
1 суч. 9 листопада, коли православна церква вшановує пам'ять Преподобного Нестора- Літописця,автора відомого літопису «Повість минулих літ», ми святкуємо День української писемності й мови.
2 суч. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Тернистим був її шлях до загального визнання. Чимало знущань нелюдських, поневолень, ганьби винесла вона на тому шляху. Перегорнемо декілька сторінок цього скорботного, але повчального календаря.
Голос диктора. Кирило і Мефодій – славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства,перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою.
Кирило. Душа,що не знає літер, - мертва душа.
Мефодій. Навчу люд ваш святому письму, донесу слово Боже – вашою мовою.
Голос диктора. І прийшла кирилиця в землю руську. Володимир Красне Сонечко поклав початок шкільному навчанню. І казали в давнину: «Добрий цукор і сік солодкий медовий, але краще їх обох розум книжковий». І залишились нащадкам драгоцінні пам’ятки тих часів: «Повість минулих літ», «Слово про похід Ігорів», «Повчання Володимира Мономаха». (Звучить церковний дзвін) Дивні часи й роки церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти, славний Несторе, вихваляємо тебе серед отців, співаючи – благословенний Бог отців наших.
Нестор-Літописець.
І любив Ярослав церковні статути,
І попів любив дуже,особливо любив чорноризців.
І до книг був прихильний, читав часто
І вдень, і вночі.
І зібрав писців много,
І переклали вони із грецької на словенську Письмо.
І написали вони багато книг,
І славу цим здобули,
І повчаються за їхніми книгами вірнії люди,
Насолоджуються, навчаючись Божественного слова, -
І велика користь буває чоловікові від науки книжної,
І книги вказують нам,
І навчають нас, як іти шляхом покаяння.
І мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних.
Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу,
Книги – джерела мудрості,
Книги – бездонна глибина,
І ними в печалі втішаємось,
І вони – узда для тіла і душі.
Голос диктора. Та недовго квітував наш край. Століттями не могли поділити між собою чужі люди славну землю. Монгольські хани, литовські князі, польські пани, московські царі – хто тільки не топтав, не знущався, не принижував.
Цариця Катерина ІІ. Не желаю больше слышать слово «Украина»! Отныне – это Малороссия. Приказываю украинский язык считать малороссийским диалектом, разновидностью русского языка. Священникам службу в церквях вести только на русском языке, школы закрыть, книги не печатать.
1 укр. Чимало хто робив висновок, що всьому кінець, що все українське, напевне, загине. Постало тривожне питання: бути чи не бути українській мові та самому народові.
2 укр. Хотіли вирвати язик,
Хотіли ноги поламати,
Топтали під шалений крик,
В’язали, кидали за грати,
Зробить калікою з калік
Тебе хотіли, рідна мати.
1 суч. Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Тарас Шевченко – ось гордість українського народу, ось його слава!
2 суч. Пам’ятаєте Шевченкове:
«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почуєш!..»
Учні читають поезії
1. Мова кожного народу –
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту – на віки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так, як мати, -
Мова в кожного із нас!
2. Чи всі ми вмієм спілкуватись,
По-українськи привітатись?
Чи всі вітання наші гречні,
Теплом зігріті та сердечні?
А є ж і тут чудесні форми,
Питомі українські норми:
Шановні і вельмишановні,
Панове і товариші.
А побажання – шани повні,
Бо теплі, щирі, від душі.
А в спілкуванні людям личить
Те, що народ від серця зичить:
Здорові будьте, як вода,
Багаті будьте, як земля,
Веселі будьте, як весна!
І ви, добродію, і пане,
Військовий – пане капітане,
І ви, добродійко, і панно
(Хіба звучить не бездоганно?)
Й звертання кожне не єдине:
І господарко, й господине!
Звучить яскраво і ласкаво.
Але чому? Для вас цікаво?
Тому, що ввічливо, пристойно,
Велично, гідно і достойно!
3. Хто сказав, що наша мова груба?
Груба лиш тому, кому не люба.
Де іще від матінки-матусі
Ти почуєш: спатоньки, спатусі?
Ну яка на світі знає мова
Зменшувальні форми дієслова?
Хоч у нас і кажуть, що невістка
Буцімто, чужа у хаті кістка,
Та недавно у одній господі
Чула я таке – повірить годі.
Каже до невістоньки свекруня:
«Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»
Хто ж казав, що мова наша груба?
Груба лиш тому, кому не люба.
Ну скоріше, незбагненна мова,
Лагідно-чарівно-загадкова.
Де ще в світі є така країна,
Як терпляча Україна-ненька,
Щоб і тих, хто їй завдав руїни,
Звала незлобливо – вороженьки?!
4. Затуляли чужинці в обіймах нам рот,
І перевертні кривдили зраджену мову.
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співочому слові.
Мій народе, пісень триста тисяч твоїх,
Уяви, сколихнули б умить Україну, -
Захотіли б, мабуть, всій землі солов’ї
Вивчить мову і пісню твою солов’їну.
Дівчата виконують пісню «Це моя Україна»
1 суч. Рідна мово! Запашна, квітуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна.
2 суч. Сьогоднішня зустріч – ще одна сходинка до нашого взаєморозуміння, до родинного єднання в сім’ї вольній, новій.
Виходить учень у ролі Тараса Шевченка
Тарас Шевченко. Браття мої, українці, що ж ви наробили?
Свою мову, що від Бога, та й занапастили.
На крамницях, установах – скрізь слова чужинські.
Цураєтесь? Чи забули рідні, материнські?
Чом народ, який не є, скрізь свою цінує,
А вам вуха пестить чуже, око вам милує?
Там «МакДональдс», ну а там… язик не повернеш.
Невже думають увагу швидше цим привернеш?
Хай «Варенична» то буде, а чи «Пиріжкова».
Якщо смачно прийдуть люди і знову, і знову.
Ви забули пампушки, навіть слово – пишка,
Піццу просите, хотдог, з півметра заввишки.
Чом вас манить так чуже? Це мене дивує,
Чи від слова чужинського краще вам смакує?
І як далі буде так, то чия провина,
Як не буде знати мови жодная людина?
А коли немає мови – немає Держави,
А ми з вами – запроданці, «внуки препогані».
Не навчились цінувати ні мови, ні роду,
А на захист державної товчем в ступі воду.
Та коли ми є Держава, досить шельмувати,
Треба свою рідну мову над усе підняти.
Задумайтесь: ви – НАРОД! – своєї країни.
Не пройдисвіти, а діти неньки України.
Учні читають поезії
1. Хто любить, той легко вчить.
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весняний ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється,
Все, як в пісні, у ній звучить.
І журлива вона, і піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова в ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
2. Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте корінням родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
Демонструється кліп «Нам є чим пишатися»
Молитва. Я мовою вкраїнською молюсь,
Коли до серця крадеться тривога, -
За долю України я боюсь, -
З молитвою звертаюся до Бога.
І мовою вкраїнською молюсь.
Прошу для України в Бога щастя
І захисту для всіх її дітей,
А мова українська, мов причастя,
Теплом своїм торкається грудей…
О Боже мій – Великий, Всемогутній,
Мою вкраїнську мову порятуй.
І світлий день пришестя,
В день майбутній
Вкраїні Царство щастя приготуй.
1 укр. О мово, найцінніше надбання!
В піснях слова легенькі,як пір’їна,
В бою – міцніші за підкову для коня,
Як буде мова – буде Україна!
2 укр. Далась мені наука непроста.
Де кажуть мудрі: мова – це людина.
У мови є і серце, і вуста,
І є ім’я красиве – Україна.
1 суч. Тож хай і надалі мужає
Наша прекрасна мова
Серед прекрасних братніх мов.
2 суч. Живе народу вільне слово,
Цвіте над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов.
Виконується український народний танець
Джерело: http://metodportal.com/node/11618

Тема. Мовознавчий турнір
Мета: сприяти активізації та розвиткові розумових і мовленнєвих здібностей
дітей, їхнього мислення, пам’яті, виробленню в учнів уважності, спостережливості, відповідальності; формувати культ знань, розвивати
творчі здібності; збільшувати пізнавальний інтерес до рідної мови;
розширювати кругозір учнів, підвищувати їх інтелектуальний рівень.
Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, картки.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Епіграф: «Могутня зброя людини за будь-яких ситуацій - розум.»
/Чингіз Айтматов/

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування з морфології.

ІІІ. Проведення мовознавчого турніру
1. Усвідомлення принципів роботи в групах:
Ми так само важливе, як і я
Я можу досягти своїх цілей, якщо ти досягнеш своїх
Успіх групи залежить від зусиль та успіху кожного
Допомагаймо один одному
Оцінка групи - оцінка кожного
2. Клас ділиться на 2 групи, кожна з них обирає капітана, придумує девіз та назву своїй команді

Конкурсна програма
І етап «Презентація команди» (3 бали)
ІІ етап «Розминка»(4 запитання по 3 бала = 12 балам)
Запитання для 1 команди:
1. Що вивчає морфологія?
2. Які є самостійні частини мови? Назвіть.
3. Яку синтаксичну роль виконує прикметник?
4. Що вивчає фразеологія?

Запитання для 2 команди:
1. Що таке іменник?
2. Назвіть службові частини мови?
3. Яку синтаксичну роль виконує займенник?
4. Що вивчає лексикологія?

ІІІ етап «Загадковий капелюх»
Команди по черзі витягають з капелюха номери запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не має відповіді, на допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал (6 питань по 2 бала = 12 балів)

1. Я правильно написати слово завм(е, и)рати? Поясніть.
2. У якому порядку вчитель запише прізвища учнів у класному журналі: Журавченко, Жураховський, Журбинський, Журило.
3. Чи можуть іменники змінюватися за родами? Аргументувати свою думку.
4. Чи правильне твердження: прикметники змінюються за родами, числами, відмінками. Доведіть.
5. До якого розряду належить числівник триста сорок шостий?
6. Який займенник не має форми називного відмінка? Вкажіть розряд.

ІV етап «Редактор» /Відредагувати речення та словосполучення/
(12 балів)
1 команда
Не сиди на полу.
Самий кращий малюнок.
У кімнаті стоїть хрустальний світильник.
Я не получаю газет.
2 команда
Земельний участок.
Грошовий перевод.
Тут нема печаті.
У твоєму диктанті зустрічаються помилки.

V етап «Всезнайко»
Команди виділяють по одному учаснику, які повинні продовжити зачитані ведучим початки прислів’їв по черзі (12 балів команді)
Вчення світ…
Слово не горобець…
Під лежачий камінь…
Хочеш їсти калачі…
Краще синиця в руках…
Яблуко від яблуні …
Любиш кататися…
Книжка вчить …

Весела перерва (Фізкультхвилинка)
- Наша вчителька якась дивна забувака, - прийшовши зі школи, сказала Іринка.
- Чому?- запитав батько.
- Мене разів сім запитувала на уроці : «Повтори-но, Іринко, що я говорила?»

VІ етап «Прес-конференція»
Кожна команда презентує якусь частину мови. Спочатку троє представників 1-ї команди відповідають «журналістам» /команді суперників/ на запитання, пов’язані з особливостями цієї частини мови. Потім інсценують лінгвістичну казку, підготовлену заздалегідь. Пізніше команди міняються місцями. Оцінюється аргументовано командою суперників повнота і правильність відповідей, зміст казки, артистичність акторів. (12 балів).

VІІ етап «Порахуймо, друзі!»
Команди отримують текст. У ньому потрібно порахувати кількість іменників, прикметників, займенників.
Данило відсунув двері, вдихнув сірої пітьми, напоєної духом прілого сіна і насіння, що лишилося не висіяним, і сів на поріжку відчуваючи, що вже ніколи в світі, до самої смерті, не піде звідси, з розсадника, що тільки і жив узимку такою мрією.

VІІI етап «Швидше! Швидше! Швидше!»
За одну хвилину команда повинна дати відповідь на якомога більшу кількість запитань. (9 балів)
Запитання для 1 команди для 2 команди
- Перекласти українською мовою слово носки галстук
- Чи ставиться апостроф у слові тьмяний комп’ютер
- Назвати букву алфавіту 5-ту з початку 3-тю з кінця
- Що означає фразеологізм бути на сьомому небі зарубати на носі
- Скільки букв має укр. алфавіт звуків укр. мова
- Що стоїть посередині школи між підлогою і стелею
- Визначити рід слова бідолаха біль
- Займенник поставити у Н.в. мені його
- Навести приклад прикметника якісного відносного

IХ етап «Поєдинок капітанів» (3 бала)
Капітани команд за 1 хвилину мають назвати якомога більше географічних назв, до складу яких входять прикметники.

Х етап «Числівники» (9 балів)
Кожній команді видаються таблички з цифрами. Учитель читає фразеологізми, учні піднімають картку з потрібною цифрою.
Грати … скрипку, … шкури здерти, …колесо до воза, …п’ятниць на тиждень, бути на …небі, …дорогою обійти, …раз відміряй, а …раз відріж, у …няньок дитина плаче, …одного не ждуть.

ХІ етап «Розгадай чайнворд!» (12 балів)
Командам пропонуються лінгвістичні кросворди. Наприклад:

Чайнворд «Відмінювання займенників»
Кожне слово в цьому чайнворді - займенник зазначеного розряду вказаної форми.

1. Особовий займенник у Н.в однини.
2. Особовий займенник у Р.в. множини
3. Означальний займенник чоловічого роду в Н.в.
4. Присвійний займенник жіночого роду в Н.в.
5. Питально-відносний жіночого роду в Н.в.
6. Неозначений займенник у Н.в. множини
7. Означальний займенник в О.в.
8. Присвійний займенник жіночого роду в Р.в. однини.
9. Присвійний займенник жіночого роду в Н.в. однини.
10. Питально- відносний чоловічого роду в Д.в. однини.
11. Означальний займенник жіночого роду в Р.в. однини.
12. Присвійний займенник у Н.в. однини.
13. Особовий займенник чоловічого роду в Д.в. однини.
14. Означальний займенник чоловічого роду в О.в.однини
15. Присвійний займенник чоловічого роду в О.в однини.
16. Присвійний займенник в О.в. множини.

ІV. Оцінювання роботи команд
1. Учням пропонуються картки для самооцінки своєї роботи в групі.

Прізвище, ім’я _______________________________________
Оцініть себе по кожному з визначених напрямків від 0 до 2 балів
1. Ви брали активну участь у роботі групи ____________________
2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група____________
3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи ____________________________________________________
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалася іншим _______
5. Ви доповідали класу про результати роботи ___________________
6. Ви виявили себе як творча особистість _______________________

2. Рефлексія

V. Домашнє завдання
Скласти словничок найуживаніших термінів до теми:
ІМЕННИК - І група,
ПРИКМЕТНИК – ІІ група
Автор: Черняк Наталя Анатоліївна
Джерело: http://metodportal.com/node/512

Мета: показати учням красу і багатство української мови,
викликати бажання вивчати її, збагачувати свій
словниковий запас, розвивати навички виразного
читання, виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: вислови про українську мову, виставка книг,
символи України, українські народні пісні.

«Мова народу- найбільший національний скарб"
О.Гончар.
«Мова наша, мова-мова кольорова»
Ю.Рибчинський.

«Ну щоб, здавалося, слова…
Слова та голос-більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!»
Т.Шевченко.

Епіграф:
Велична, щедра і прекрасна мова!
Така багата, й вічно молода.
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це України мова барвінкова.

Хід літературно-музичної композиції
Діти співають пісню:
Ой зелене жито, пшениця.
Відкриває двері світлиця.
Зеленеє жито ще й овес,
Тут зібрався рід наш увесь.

Слово вчителя:
Зі святом Вас, шановнії добродії,
зі святом, шанувальники рідного слова.
Мова-то цілюще джерело, і хто не припаде до
нього вустами, той сам всихає від спраги.
Століттями наша мова була тією повноводною
рікою, яку миназиваємо поезією.
Поетична грань живе у слові, і слово не
мислиме без неї, як не мислима річка без води.
Рідна мово! Запальна, співуча, гнучка,
милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася наша Україна.

Голос із мікрофона
(звучить молитва до мови)

Виходять читці:
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бріліантів, це-мова моя,
Це-мова моєї Вкраїни.

Яка в неї сила і кличе й сія,
Яка в ній мелодія лине.
О мово моя,
Душа голосна України.

Ти- сурми на сонці, ти стягів гаї,
Ти вибухів огненних повна.
Це матері мова. Я звуки твої люблю,
Наче очі дитини.

Всі:
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
(Ансамбль дівчаток виконує українську народну пісню).

Читці:
Купана-цілована хвилями Дніпровими.

Люблена-голублена сивими дібровами.

З колоска пахучого, з кореня цілющого,
Із усмішки і сльози, сонця вітру і грози.

Виплекана веснами і серцями чесними

Всі:
Наша мова!

(На сцені з’являються «Мова» і її помічники- «Частини мови»)

Мова:
Як путівець між нивами – проста.
Барвиста, наче далеч веселкова,
Такою увійшла до вас в уста
І в долі заясніла Ваша мова.
З роси, проміння, шуму колосків
Я Вам дарую чисте перщослово,
Аби з ясних слов’янських берегів
У світі засвітитися дніпрово.

Іменник:
Є в світі слів багато,
Але дорожче всіх
Іменники: син, мати,
Оселя, дім, поріг.
А ще слова-«родина» і «ненька Україна».
Не забуваймо їх.

Прикметник:
Мово, моя мово! Мово кольорова!
Ой яке барвисте кожне твоє слово:
Синій, червоненький, любий, дорогенький,
Щирий, добрий, золотий-
Ось прикметник я який.

Дієслово:
Трудитись, працювати.
Любити і чекати, сіяти,
Ростить, збирати,
Вирости- до зір дістати.
Скільки різних дієсправ
На сьогодні я почав.

Займенник:
Є добрий друг іменника,
Числівника й прикметника.
А звуть його займенником-
Така ось арифметика.
Як втомляться іменники
У реченнях стояти,
До себе звуть займенників
Від втоми рятувати.

Числівник:
Можу вам порахувати
Скільки є озер, морів.
Скільки є зірок на небі,
Скільки в морі кораблів.

Прислівник:
Зустрілося слово,
Спинилося слово:
Полюби мене калиново.
Зникло в степу
І з’явилось як марево,
Полюби мене тополево.
Виходило вдаль
І поверталося знову:
Полюби мене ще й кленово.

Усі:
Всі ми любим нашу мову,
Наче пісню вечорову.
І служити будем їй,
Нашій мові дорогій.

(Пісня «Рідна мова» , виконує гурт дівчаток «Мрія» )

Вчитель:
Мова- багатство народу, її треба вивчати і берегти, щоб передати цей скарб далі, новим поколінням, бо без мови немає народу. Зникає мова- зникає й народ. Соромно буває за тих людей,які живуть в Україні, а української мови не знають, як, наприклад, героїня гуморески П.Глазового.

( Інсценізація гуморески П.Глазового «Кухлик» )

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має грощі- не мина жодної крамниці.
Попрохав він:
-Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця:-Што? Чево? Я не понімаю.
-Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
-Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
-На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мене єсть свій язик,
Ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
Цим пишатися не слід:
-Бо якраз така біда в моєї корови;
Має, бідна, язика і не знає мови.
( український танок "Калина")

Вчитель:
Мова…Слово…здавна люди розуміли їхню силу.
З’являється слово:
-Ну щоб, здавалося, слова…
-Слова та й голос- більш нічого,
-А серце б’ється, ожива,
-Як їх почує!..
Великий Кобзар Т.Шевченко на сторожі людської честі поставив слово. Не можна бути байдужим до того, як ми користуємось мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.
( Учень читає вірщ В.Сосюри «Я знаю силу слова»)
Всі учні:
Дають обіцянку любити українську мову.
Вірш «Буду я навчатись мови золотої».

Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В кореневищі пружному ниви колискової;
В леготі шовковому пісні колискової;
Щоб людському щастю дбанок свій надбати,
Щоб раділа з нами Україна-мати…

Автор:
Титова Олена Вадимівна
вчитель української мови та літератури І категорії
КЗ "СЗШ №7 міста Алчевська Луганської області
Джерело: http://metodportal.com/node/489