| Тексты монологов [39] |
| Монолог женщины, женские [5] |
| Видео монологи [4] |
| Шуточные монологи [2] |
| Юмористические [1] |
| Детские монологи [1] |
| Монологи о жизни [8] |
| Монологи о любви [15] |
| Геннадия Хазанова [1] |
| Маменко [1] |
| Петросяна [2] |
| Евдокименко [1] |
| Верки Сердючки [1] |
| Винокур [1] |
| Степаненко [1] |
| Шифрин [1] |
| Жванецкий [1] |
| Дроботенко [1] |
| Рожкова [1] |
| Задорнова [1] |
| Фамусова [1] |
| Райкина [1] |
| Альтова [1] |
| Цветаевой [1] |
| Прочие [21] |
| Главная » Файлы » Монологи » Тексты монологов |
| 06.06.2017, 08:38 | |
 У такому випадку відразу починають взаємопроникати два начала: суб’єктивне бажання автора (воно зерно ліричного) і зображення конкретних фактів, подій (зерно об’єктивізації, епічного начала). Саме цей принцип повністю в дусі народного епосу здійснюється у «Вершниках», йдеться про подвиг народу, про незвичайну історичну подію в його житті революцію, а борці її еталон героїзму, еталон служіння народові. Діяння народу зображуються об’єк- тивізовано, але авторські ідейно-емоційні оцінки створюють навколо зображуваного яскравий романтичний ореол. Тому особливого структурного значення набуває авторська мова, поетична, насичена тропами, серед яких метафори головними і типовими (зразки такої мови уже наводились). Як у ліриці важливим структурним елементом емоційний темпоритм, так і у «Вершниках» він дуже важливим. Ця внутрішня музичність, єдність емоційного тону вираженням ідейно-художньої цільності твору. Єдність «музичності» виникає із єдності пафосу героїки. В усіх новелах розгортається одна художня думка, у них один пафос героїзм народних мас у революції. У першій новелі звучить стихія розбурханих соціальних пристрастей, які виявляють себе хаотично і крикливо. Цей шум порівнюється із гелганням гусей. Лише в кінці її починає звучати сильний гармонійний мотив (тема Івана Половця). Як після багатьох смертей у «Подвійному колі» пішов благодатний дощ, так після кривавих незвичайної напруги боїв починається тема «українського Техасу» степового простору, блакиті, дитячої наївної безтурботності. Ця тема певний антракт в емоційному напруженні, спочинок. Далі одна за одною теми масового героїзму поліфонічні і теми, в яких звучить одинокий світло-трагічний мотив листоноші, юного життя, відданого за народ. Мотив цей змінюється низькою в басовому ключі партією зрілої мужності Чубенка в супроводі «хору» його утворює весь полк. Після драматичного напруження поступово починає звучати, розгортатися світлий незвичайної чистоти і срібного звучання мотив майбутнього золотого дня мотив залізної троянди, казкової зорі Альдебаран. Новий емоційний темпоритм в епілозі, новелі «Ада- менко»,— це темпоритм гармонійного спокою і гармонійного напруження, в якому другим планом звучить героїка громадянської війни, створюючи драматичний обертон до основної теми, вступаючи у.взаємодію з нею: так героїка громадянської війни надає нового смислу мирній праці, варіння сталі підноситься до рівня варіння сталі революції, а героїка громадянської війни, її історичний зміст і мета розкривається через героїку трудових буднів. Свій багатий емоційний темпоритм має кожна новела. Ліризм настрою авторського «я», настрою розповіді настільки виразний і так тонко передається, що зміни його часом помітні протягом одного речення. Простежити зміну настроїв у кожній новелі це вже окреме завдання, але можна вказати на спільну для них особливість розвиток дії через зростання і нагнітання напруження, долання перепон до розрядки; у цьому велика подібність кожної новели до ліричного твору. Кожна новела це поетична трагедія в мініатюрі; від трагедії в ній принцип розвитку дії з наростаючим нагнітанням до «катастрофи», в якій виявлене героїчне, і в духовному максималізмі характерів. Такий загальний принцип розвитку дії позначився на ритмі фрази. Тут панує сурядність, в якій і виявляється нагнітання. Нагнітаються події, якості і т. д. і т. п. (див. наприклад, початок розділу «Чубенко, командир полку»). У фразі нагнітання до завершального акорду. Велика роль підкресленого емоційного темпоритму і ритму, аж до ритму фрази і звукової інструментовки її, разом з образами тропіки, які виступають рівноцінними до образів-ха- рактерів,— все це і ознаками лірики у змалюванні постатей вершників. У монтажі різних місць, перебивці одного часового плану іншим, заради підсвічування того чи іншого моменту життя героїв тим чи іншим історичним часом відчутна кінематографічність. Розвиток же твору як розгортання однієї авторської думки через об’єктивізоване зображення в кількох частинах явно виражена ознака поеми, тобто епосу. Що ж у цьому творі ще від епосу? Насамперед, об’єк- тивізовано зображена дійсність. Сила об’єктивізації виявляється в перевазі зорових картин над усіма іншими; проілюструвати це легко, відкривши «Вершники» на будь- якій сторінці, весь твір схожий на сценарій. У зв’язку з такою кінематографічністю особливого значення набуває змалювання простору: безмежний степ і вежі голубого неба тло для монументальних постатей вершників.
| |
| Просмотров: 1473 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Тема детства в произведениях Льва Толстого |
| Трогательные видео монологи русской поэтессы Марины Цветаевой |
| Новогодние конкурсы, игры на новогодний корпоратив |
| Конкурс красоты для девочек сценарий |
| Сказки на ночь С. Маршака |
| Валентинки (текст) |
| Самые классные юмористические монологи. |