У кожного українця Україна в серці! Шануймо й поважаймо свою країну. Сценарії проведення патріотичних заходів.

Автор: Чайківська Н. А.

Дорогий друже!
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв людського духу.
Дейвід Кристал, один із світових експертів з питань мов, вважає, що мовна різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови збіднює світ. Щоразу, коли втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальне бачення світу.
Тож, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?
Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Тобто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.
Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.
При відзначенні дня рідної мови проводяться різноманітні заходи: мовні години, родинні свята: „Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє, збідніє земля назавжди”, бесіди, години спілкування „О, рідна Мовонько, о мово! В тобі від Бога кожне слово”.
Пропонуємо вашій увазі сценарій проведення свята рідної мови: „Дзвенить струмочком рідна мова”.

Свято рідної мови:
Дзвенить струмочком рідна мова

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
В. Забаштанський

Ведуча: - Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я бабусі чи дідуся, до яких ви їздите у гості. У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила,
Та як же не любить мені тебе.

Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися змогла.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця,
І все - усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.

Ведуча: - Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це?

Всі: - Мова!

Ведуча: - Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Ведуча: - Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.
Мова кожного народу
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші - тьохкіт солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен - клени у діброві
По - кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову.
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина - так, як мати.
Мова кожного із нас.

Ведуча: - Давайте пригадаємо перші уроки рідної мови від матусі. Звичайно -це колискові пісні.

У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.
(Звучить колискова).

Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
Усні, в дорогу поспішаймо!
Наш корабель прямує величавий
країну «Рідна Мова» вирушаймо.

А слів у Мові - не порахувати,
Яскраві, наче зорі вечорові, .
Дзвінкі, немов трембіти у Карпатах,
Могутні, наче хвилі ті Дніпрові.

Розпочнемо ми знайомство, любі друзі,
Нам Мова двері відчиня гостинно,
І не лякайтесь, бо в усій окрузі
Вас не приймуть так тепло і родинно.

Ведуча: Україна - золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися і живуть.

Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.

Україна - це безкраї лани пшениці,
Квітучі поля льону, вишневі сади.
Це гори Карпати і шахти Донбасу,
Це широкий Дніпро - Славутич,
Який несе свої води в Чорне море.

Ведуча: - Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте в звідки пісня взялась в Україні?
(Читає легенду про пісню)
Легенда про пісню.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
—Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
—Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
—Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

(Звучить пісня «Це моя Україна».)
Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї
Народу твого мовою.

Вся історія народу - з мові
Мова - душа народу.
Позбавити народ рідної мови –
Це означає вбити народ.

Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п'янко житом і росою.
Калиною, цілющою правою,
Вербички юної дівочою росою.

Зневажати мову мамину - біда,
Котра пустими зробить наші душі
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.

Зневажити мову - зрадити себе
А зрадників - хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мова.

О, не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є і буде у віках.

Ведуча: Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба там, є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.

Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.
(Загадки про мову).

Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
Й людини мову я спиню
Що це таке?
(КРАПКА)

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
(КОМА)

Він після речення, цитати
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)

Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику,
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)

Ведуча: А тепер пригадайте прислів'я та приказки.

A) Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
Б) Без мови немає народу.
Г) Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Яка ж багата рідна мова!
Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань.

То ж мову вчи і прислухайся.
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім хотілось її вчить.
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.

Ведуча: - Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
- Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має
Як ту мову можна забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.

Доню, моя доню,
Синьоока зірко
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.

Не посмій забути
Маминої мови
Нею квітне поле
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути м'яти,
Але рідну мову
Мусиш пам'ятати.
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.

Ведуча: - Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна.

Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє

Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

Пісня українська!
Хто не був зачарований нею?
Вона натхненна, мелодійна,
Безмежна широтою і красою образів
Пісні лунають над широкими ланами
І високими горами.
(Звучить українська народна пісня)

Ведуча: - Злі люди глумилися з нашої мови, принижували її, забороняли, але вона вистояла і сьогодні звучить гордо і крилато.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Обіцяєм: Рідну Мову –
І співучу, й барвінкову
Будем завжди шанувати
Щоб почули - пам'ятати.
Ти - як зірка світанкова
Українська наша мово.

Боже, Отче милостивий.
Ти нам дав цю мову красну.
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам маленьким наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова, -
Мов троянда поміж світом.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй Волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждатись пошанівку
Рідного, святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Всі: Наша українська мова.
(Пісня «Немає Україна без калини»)

Ведуча: - Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я хотіла б подякувати вам, дорогі діти, за те, що ви так гарно підготувалися до цього свята. І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.

То ж вивчайте рідну мову
Вже тепер з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Хай лунає мова в світі
Повна сили і тепла,
Не цурайтесь мови, діти,
Не замутьте джерела!
Джерело: http://odb.te.ua/112

Патріотичний сценарій "Україна – єдина країна"

Мета. Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей, формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край. Розвивати почуття людяності, патріотизму. Виховувати любов до людей, до України.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація «Краєвиди мого краю», віночок із різнокольорових паперових квітів, фігурки українця та україночки, хмаринки, сонечко.

Хід уроку

І. Привітання

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

— Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці біля сонечка.

— Чим сьогоднішній день особливий?

— Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!

ІІ. Знайомство.

— Тож будьмо знайомі. Я – ваша вчителька Тетяна Іванівна. А тепер познайомимося з вами.

Практична робота

— Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і будьте готовими назвати своє ім’я голосно і чітко.

— Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «вплетіть» квіточку у наш віночок.

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

— Тепер вийдіть жовті квіточки…

— Ось до нас виходять сині дзвіночки…

ІІІ. Народження нової родини.

— Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

— Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народилася наша сім’я.

— Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?

Учитель вивішує на дошку карту України.

— Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. Це Герб нашої держави, це наш жовто – синій Прапор. У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю краєвиди. (Презентація «Краєвиди мого краю»). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю. А які ви вірші знаєте про Батьківщину?

Учні розповідають вірші.

У всьому світі – кожен знає –

Батьківщина лиш одна є.

І в нас вона одна – єдина.

Це наша славна Україна.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся веселково Україною,

Нене зачарована моя.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

— Діти, ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми з вами – українці. Погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.

Діти працюють під мелодію українських пісень, за бажанням підспівують. З допомогою вчителя розміщують фігурки на дошці у вигляді хороводу навколо карти України.

— А зараз я прочитаю вірш з пропущеними словами, а ви спробуйте їх відгадати і хором назвати.

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила …(Україна).

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й …(талановиті).

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші … (складають).

Щоб жила й раділа кожна родина,

Щоб була щаслива наша …(Батьківщина)!

— А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворився віночок, який є у нашому класі. Віднині, діти, ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями. (Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

(Під музику діти водять танок і повторюють ці слова).

— Любі першокласники, наш урок добігає кінця. Дякую всім за роботу!
Джерело: https://sheludko2013.wordpress.com/2014/08/07/україна-єдина-країна-розробка-перш/

Обладнання: державна символіка України, карта України, виставка книжок українською мовою, рушники.
Хід уроку
1.Організація класу.
Добрий день, мої любі діти!
Я щаслива зустріти вас.
Хай вам радісно сонечко світить
Й будемо вчитися…
В добрий і мирний час!
2.Вступне слово вчителя.
Під музичний супровід пісні « Моя Україна» вчитель читає вірш «Ти єдина,Україно!»
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір'я Лева
Нам світить на Чумацький Шлях.
Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.

3. Повідомлення теми уроку.
У кожної людини є велика Батьківщина—країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи.
— Тема нашого уроку: «Україна єдина країна».
(Тема написана на дошці)
4. Актуалiзація знань учнiв.
- Поясніть як ви розумієте цей вислів«Україна - єдина країна».?
- Чому хтось хоче розділити наші землі, роз’єднати народ?
- Назвіть обласні центри України.
- Скільки їх є разом?
І ще у складі нашої держави є Автономна Республіка Крим.

Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Що ви знаєте про Україну?
( Діти отримують картки із інформацією, читають у парі та готуються представити її для всіх.
На дошці вивішений малюнок сонечка, картки вчитель вивішує навколо нього.)( Додаток 1 )
Промінчики.( Додаток 2 )
• Простiр землi, яку заселяють українцi, є таким великим, що аби перетнути його пішки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км.
• Територiя України простягається iз заходу на схiд на 1316 км, а з пiвночi на пiвдень — на 893 км.
• За площею територiї (603,7 тис. кв. км) серед європейських держав вона поступається лише Росiї.
• Протяжнiсть державного кордону України становить 7 590 км
• Із них на морськi кордони припадає 1 959 км.
• Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.
• Україна — це держава. Вона має свою Конституцiю — Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці.
• Конституцiю прийнято Верховною Радою України 28 червня 1991 року.
• 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежностi України.
• Україна є суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою.
Перегляд презентації « Україна - єдина країна»
5. Практична частина. Карта України.
Подивiться уважно на карту України.
-А зараз ми з вами складемо карту України. У кожного з вас є на парті частиночка нашої України, пазл з малюнком карти кожного обласного центру.
Ваше завдання по черзі виходити, називати обласний центр і прикріпити на контурну карту. Вам можуть допомогти батьки.(Додаток 3)
— Ви склали всi пазли й отримали карту України.
— А тепер назвіть наших сусідів. З якими ми маємо спільний кордон. ( до відповіді можна залучити батьків.)(Додаток 4)
Росія, Білорусія, Польща, Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина.
( Діти називають сусідів, а вчитель на дошці прикріплює картки з назвами держав навколо складеної карти)
— Що вам нагадують обриси територiї нашої держави?
(Букет, крила птаха, серце тощо)
—Кожен iз вас на парті має прапорець. Напишіть на ньому побажання для своєї країни і прикріпіть його на кордоні нашої країни.
6.«Державнi символи України.
— Кожна країна свiту обов’язково повинна мати свої три символи. Що ж означає слово символ? (Символ — це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.)
— Україна також має свої символи.
—А зараз будемо давати відповіді на запитання, які прив’язані до надувних кульок. ( Кульки синього і жовтого кольору до стрічок прикріплені картки із запитаннями. Діти за бажанням виходять, вибирають кульку і дають відповідь на питання.)
(Додаток 5)
1. Хто автор слiвГiмну України? (Чубинський.)
2. Край, де ви народились, живете i зростаєте. (Батькiвщина.)
3. Знак, що символiзуємiць держави. (Герб.)
4. Людина, яка належить до певної держави, пiдпорядковується законам, перебуває пiд її захистом. (Громадянин.)
5. Столиця України. (Київ.)
6. Найголовнiшапiсня країни. (Гiмн.)
7. Один iз державних символiв. (Прапор.)
Якi гори є на територiї України? (Кримські, Карпати.)
8.Назвiть найвищу гору Карпат? (Говерла, 2 061 м.)
9. Які моря є на територiї України? (Чорне, Азовське.)
10.Яка найбiльшарiчка? (Дніпро.)
11. Основний закон України. (Конституцiя.)
12.Державна мова України. (Українська.)
13.Найголовнiший майдан нашої країни. (Майдан Незалежності.)
14.Кого називають Кобзарем України? (Т.Г.Шевченка.)
15. Що святкують українцi 28 червня? (день Конституції.)
(Вчитель вивішує на дошку герб і прапор України.)(Додаток 6)
6.Гра мікрофон «Хто знає найбiльше назв мiст».
Діти стають у коло.Учитель починає гру, називаючи місто (наприклад, Київ), один з учнів називає місто України, що починається на останню букву цього слова,і т. д. Говорить тільки той, у кого у руках прапорець. Перемагає той, хто останнім правильно назве місто. Батьки приймають участь, або допомагають дітям.
Довiдник для вчителя
«К»: Київ, Канiв, Кременчук, Кривий Рiг, Керч, Каховка.
«Х»: Херсон, Харкiв, Хмельницький.
«Л»: Львiв, Луганськ, Луцьк.
«Д»: Донецьк, Днiпропетровськ, Днiпродзержинськ.
«П»: Полтава, Прилуки, Путивль.
«М»: Миколаїв, Миронiвка, Мукачеве.
«В»: Вiнниця, Володимир-Волинський.
«Ж»: Житомир, Жмеринка, Жовтi Води.
«І»: Iвано-Франкiвськ, Ірпiнь, Ізмаїл.
«Я»: Ялта, Яготин, Яремча.
«А»: Алушта, Алчевськ, Антрацит.
«Т»: Тернопiль, Тростянець, Трускавець.
«У»: Ужгород, Умань.
«З»: Запорiжжя, Золотоноша, Знам’янка.
«О»: Одеса, Охтирка, Очакiв.
«С»: Севастополь, Сiмферополь, Скадовськ, Суми.
Підсумок уроку.
- Яким буде майбутнє країни залежить від кожного з нас. Батьківщина, як мати, одна. Ми повинні дбати про неї, щоб вона була багатою, квітучою, яскравою. А для цього нам треба любити її, плекати, захищати. Ви, діти, повинні рости розумними, роботящими, щоб перетворити рідну державу на країну ваших мрій.
За незалежність, мир, волю, справедливість померло багато наших українців. Тому зараз ми вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.
(Діти і батьки стоять у колі, на столику стоять квіти, свічка і прапорець, фото небесної сотні (Додаток 6))
Ми сьогодні доклали свою часточку до збереження миру і єдності в нашій Батьківщині. Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов'язково.
Наша країна - наша єдина Україна

В кожнім суспільстві потрібен лад,
Злагода, співіснування.
І зацвіте вся земля, мов сад,
Радісним буде світання.

Виконання гімну України.
Джерело: http://geographer.com.ua/content/ukrayina-yedyna-krayina-rozrobka-pershogo-uroku-20142015-nr