| Тексты монологов [39] |
| Монолог женщины, женские [5] |
| Видео монологи [4] |
| Шуточные монологи [2] |
| Юмористические [1] |
| Детские монологи [1] |
| Монологи о жизни [8] |
| Монологи о любви [15] |
| Геннадия Хазанова [1] |
| Маменко [1] |
| Петросяна [2] |
| Евдокименко [1] |
| Верки Сердючки [1] |
| Винокур [1] |
| Степаненко [1] |
| Шифрин [1] |
| Жванецкий [1] |
| Дроботенко [1] |
| Рожкова [1] |
| Задорнова [1] |
| Фамусова [1] |
| Райкина [1] |
| Альтова [1] |
| Цветаевой [1] |
| Прочие [21] |
| Главная » Файлы » Монологи » Тексты монологов |
| 17.08.2017, 17:33 | |
 Отже, соціальна суперечність, виражена в другій після вихідної семантичної системи частині структури, завершується перемогою шестірних. Нібито заперечується і точка зору автора на «лихих людей». Але позиція автора — в останній фразі: «А в тюрмі одно тужила, одно голосила сумна Жукова пісня...». Це утверджує висловлену раніше думку про те, що «коріння» осталось, що тіісшо Жукову не втримають грати, що Жук не буде німо мучитись. Так, у структурі твору, в складному переплетенні різних суперечностей і взаємозв’язків розкривається ідея твору. Авторська оповідь цементує в одну систему різні за характером пласти зображення. У вступі автор виступає як художник-мислитель — він окидає зором землю, малюючи картину пробудження природи під промінням ранкового сонця, він, власне, висловлює свою філософію життя, далі його погляд звужується, до розмірів одного міста, а потім і до однієї точки у цьому місті. Ці два останні плани є ніби перевіркою тієї загальної концепції життя, яку він висловив на початку. Його зір зосереджується на одній особі, на одному героєві. Поки що він зображує його об’єктивізовано, так, ніби незримо присутній при ньому і бачить усе до найдрібніших деталей. Таким способом зображує письменник і перші моменти перебування Телепня у тюрмі. Уже тут є окремі елементи, які пов’язують точку зору автора і головного персонажа. «Темної ночі переведено його в темний покій»— це авторське, це цілком в дусі антитези світла — тьми, життя — мертвотності, які спостерігали в авторській мові. «... Залізна кровать з матрацем. Тільки й добра було на новому господарстві» —це теж авторське. Але ось автор від об’єктивізованого зображення переключається на зображення героя зсередини (яке чергується з зображенням збоку): «Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом...». Тюрму бачить Телепень такою, якою бачить її автор, і, головне, з тією ж емоційною оцінкою. У вступі автор говорить про тюрму: «Німа і мовчазна, від неба вона крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі, мов вирвані зуби, верхами...-». Ось як бачить тюрму Телепень: У стіні, насупроти дверей, аж коло самої стелі чорніло, мой рот якого звіра, вікно, виставивши замість зубів іржаві штаби заліза: у дверях теж була шибка, замазана, заяложена; з неї лився мутний жовтий світ. На тлі цього жовтого світла проходять усі картини марення Телепня. Весь час продовжується комбіноване зображення ззовні і зсередини, з явною перевагою останнього. Кар-тини ж, які постають перед очима Петра, мають цілком об’єктивізований характер, в мові автора ми не спосте-рігаємо ніякого наближення до героя, ліричних роздумів, зображення зсередини. Всі герої постають такими, як їх можна бачити збоку, вони розкриваються через зовнішні риси, поведінку, взаємохарактеристику. Це об’єкти- візована розповідь. І лише тоді, коли автор передає внутрішній світ Телепня, його голос зливається з голосом героя. Зображення Телепня «зсередини» продовжується аж до змалювання його самогубства. Як тільки автор розлучається з основним персонажем, він знову переходить до об’єктивізованої розповіді. Вже такий тип оповіді говорить про симпатії автора до головного персонажа, [духовну близькість до нього і про віру в те, що не заніміє людський розум і серце. «Царство зла» не всесильне. А як виявити структуру художнього твору, коли в ньому не один рухомий персонаж, а цілий збірний образ, як, скажімо, в «Прапороносцях» Олеся Гончара? У такому разі треба взяти для аналізу персонажів, які автором виділяються з маси, проаналізувати словес-ний образ кожного з них, при цьому звернути увагу на те, чи є зміни в семантичній системі словесного образу (у рухомого персонажа вони обов’язково будуть). Якщо є, то визначити вихідну семантичну систему словесного образу і її зміни. Такі проаналізовані словесні образи включаються в загальну систему аналізу.
| |
| Просмотров: 2053 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Увлекательные сказки сценки для детей |
| Сценарий школьного собрания для родителей |
| Сценка на Новый год 2019 |
| Сценарій випускного вечора |
| Сценарий Новый год 2019 дома |
| Сценарий свадьбы без тамады |
| Лучшие сценарии на День рождение. |