| Тексты монологов [39] |
| Монолог женщины, женские [5] |
| Видео монологи [4] |
| Шуточные монологи [2] |
| Юмористические [1] |
| Детские монологи [1] |
| Монологи о жизни [8] |
| Монологи о любви [15] |
| Геннадия Хазанова [1] |
| Маменко [1] |
| Петросяна [2] |
| Евдокименко [1] |
| Верки Сердючки [1] |
| Винокур [1] |
| Степаненко [1] |
| Шифрин [1] |
| Жванецкий [1] |
| Дроботенко [1] |
| Рожкова [1] |
| Задорнова [1] |
| Фамусова [1] |
| Райкина [1] |
| Альтова [1] |
| Цветаевой [1] |
| Прочие [21] |
| Главная » Файлы » Монологи » Тексты монологов |
| 25.06.2017, 23:44 | |
 Таким чином, наскрізний елемент «лихі люди» у повісті представлений з різних — п’ятьох — точок зору: авторське розуміння, розуміння його провідним рухомим персонажем, офіційна точка зору і наклеп («вороги темних людей, фальшиві гроші роблять»), точка зору тюрем- щиків, точка зору матері — звичайна, побутова, навіяна офіційною. Кожна з цих точок зору оточена певним об- разно-емоційним і семантичним шаром. Найбільше місця посідає шар навколо поняття «лихі люди», як його розуміють автор і головний персонаж. Всі ці точки зору на основну проблему твору пов’язуються між собою діалектично: любов і ніжність чулого серця обертається гнівом і ненавистю до існуючої дійсності. І чим чуліше серце, тим більша ненависть до ладу. Чулість, вразливість серця, власне, у Петра — це основний грунт, на якому формується його шлях до «лихих людей», до чесного юнацтва, яке прагне боротися за долю свого народу. Авторське осмислення проблеми «лихих людей» розвивається до звинувачення справді лихих людей — правителів, як називають їх у повісті, тих, хто здійснює політику самодержавства, пануючих класів, кого самодержавство захищає. Панас Мирний заперечує офіційну версію про злодіїв і показує, що так називають людей благородних, готових до самопожертви в ім’я знищення неправого ладу і побудови нового. То ж не дивно, що тв,ір викликав обурення цензури. Надсилаючи рукопис Панаса Мирного на розгляд Головного управління в оправах друку, київський цензор писав 24 лютого 1886 року: «Навряд чи треба додавати, що це оповідання не може бути дозволене до друку, і треба дивуватися сміливості автора, який наважився спробувати надрукувати подібні сцени» . Сам Мирний у листі до М. М. Коцюбинського від 11 травня 1900 року писав про те, що заради цензури він змінив заголовок повісті «Лихі люди» на «Товариші»2. Звернімо увагу ще раз на важливе значення такого заголовка: як наскрізний елемент, в,ін об’єднує всю систему в одне ціле, в одну змістовну структуру. Заголовок примушує думати над тим, хто ж насправді «лихі люди». В повісті є ще один важливий наскрізний елемент — це життя (сонце) і не життя (тьма, потворність). Він пов’язує авторські роздуми і внутрішній світ молодих «лихих людей». Ми пам’ятаємо, як вмонтовується цей елемент у вступ до повісті. Простежимо його в системі. Антитеза «життя — не життя, мука, животіння, спотворене життя» і аналогічно синонімічне до неї «сонце — тьма» пов’язує всі плани повісті в одне ціле і спрямоване на доказ такої думки: від природи життя прекрасне. Але немає гармонії між тим, що твориться в природі і що робиться в людському суспільстві, де життя спотворене. Те, за що борються «лихі люди», чесне юнацтво — це життя; те, що існує зараз, — «темне, безрадісне», його треба знищити (пригадаймо внутрішній монолог Петра Телепня, коли він думає про своїх товаришів, 107). Ця наскрізна антитеза починається із вступу і з новою силою розгортається після другого ж марення Петра. Вона подібна до антитези у вступі, лише тепер у ній більше діють люди.
| |
| Просмотров: 1443 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Смешные монологи Хазанова. |
| Читаем детям Пушкина |
| Оригинальный выкуп невесты |
| Переделанные сценки, песни |
| Красивые монологи о жизни. |
| Интересные сценки на Рождество |
| Веселые сценки на 23 февраля |