| Тексты монологов [39] |
| Монолог женщины, женские [5] |
| Видео монологи [4] |
| Шуточные монологи [2] |
| Юмористические [1] |
| Детские монологи [1] |
| Монологи о жизни [8] |
| Монологи о любви [15] |
| Геннадия Хазанова [1] |
| Маменко [1] |
| Петросяна [2] |
| Евдокименко [1] |
| Верки Сердючки [1] |
| Винокур [1] |
| Степаненко [1] |
| Шифрин [1] |
| Жванецкий [1] |
| Дроботенко [1] |
| Рожкова [1] |
| Задорнова [1] |
| Фамусова [1] |
| Райкина [1] |
| Альтова [1] |
| Цветаевой [1] |
| Прочие [21] |
| Главная » Файлы » Монологи » Тексты монологов |
| 26.04.2017, 20:34 | |
 Одне порівняння «очі, наче волошки» несе в собі велику інформацію. З нього ми дізнаємося, що а) у Пилипка блакитні очі, вони широко відкриті і оточені волохатими віями, про це нам говорить колір і форма квітки; б) через ці очі дивиться душа наївна, як і сама квітка, з якою порівнюють, адже це не розкішна троянда, не урочиста кала і не витончено-складна орхідея, а відкрита всьому світові і лагідна, як блакить; в) йдеться про сільського хлопчика; г) оповідач ставиться з любов'ю і співчуттям до нього, він милується хлопчиком. І це ще не все: порівняння створює навколо образу Пилипка атмосферу ніжності і чистоти. Як багато треба слів і речень, щоб передати те, що виражено одним порівнянням. Та й то скільки втрачено в нашому розшифруванні! Яким би точним воно не було, все ж втрати значні, — втрачається неповторне емоційно-образне враження від замилування хлопчиком, жалю до нього і захоплення його прагненням справедливості, його почуттям відповідальності і героїзмом. Все це відчутно вже у першій фразі, в її загальному інтонаційному ладі, в трохи загадковому початку — про нічим не визначну істоту розповідь так не починають. Отже, як бачимо, художня література — це не спосіб розповідати довго і прикрашено про те, про що можна сказати просто і коротко, а це надзвичайно компактний спосіб передачі насиченої інформації, яка втрачає свою цінність і своє багатство при спробі передати її іншими способами. Момент зіставлення є в кожному тропі. У метафорі «плачуть голі дерева» ми відчуваємо зіставлення: дере-ва, як люди, плачуть, і відразу ж краплі на деревах ми сприймаємо, як їх сльози і т. д. Художня образна тканина твору — це складна система взаємозіставлень і взаємовиражень, взаємодії різних асоціативних полів. Перш ніж роз'яснювати ідею твору, його суспільне значення, треба провести учнів усіма ходами асоціативного мислення, яке закладене у творі. І починати розвивати образне мислення треба з наймолодших класів. Насамперед слід домагатися того, щоб змальовані у творі картини учні побачили внутрішнім зором, уявили з максимальною чіткістю. Допомогти цьому може виразне читання. Недарма ж у методичних працях важлива роль відводиться виразному читанню — і не тільки в початкових класах. Майже кожен урок з літератури в четвертому класі рекомендується також починати з виразного читання. Тут ми маємо зробити невеликий відступ про роль виразного читання у розвитку образного мислення і про постановку цієї справи в школі. Учень читає уривок із поеми «Сон» Шевченка: «Світає, край неба палає...» так, як його десятками років чи-тають тисячі учнів: скандуючи, монотонно виспівуючи кінці рядків, а в цілому — скоромовкою, демонструючи добре, проте, цілком механічне знання тексту. Вчитель-ка, учорашня студентка, відчуває, що при такому читанні пропадає поезія і голос поета. «Читай виразніше!»—зупиняє вона учня. Учень набирає побільше повітря і починає читати голосніше й повільніше. Але ефект той же: поезія з усього уривка витекла, учень не одержав найвищого балу, хоч і дома, і в класі докладав багато зусиль. Учителька ж фактично нічого не могла порадити учневі, крім удосконалити читання. Далеко не завжди на філологічних факультетах чи-тається курс виразного читання, принаймні як факультатив. А якщо він і читається, то не більше одного семестру з недостатньою кількістю практичних занять. Навіть такий короткий курс дає велику користь, але його явно не досить. Здібності до виразного читання для вчителя слід вважати професійно необхідними. На жаль, ми й сьогодні маємо факти, коли на факультет словесників, факультет, який готує фахівців — пропагандистів живого і виразного слова в школі і серед трудящих, — потрапляють люди, професійно непридатні до цього: безголосі, не емоційні, без будь-якої уяви і фантазії, а часом — недорікуваті. Це все потім обертається виробничим браком у шкільній практиці.
| |
| Просмотров: 1149 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Конкурсы и игры на военную тематику |
| Смешные и шуточные миниатюры про школу и Вовочку, анекдоты |
| Интересные сценки на последний звонок |
| Переделанные сценки, песни |
| Веселые конкурсы на последний звонок 2019 |
| Казки на ніч для дітей |
| Лучшие монологи на разные темы. |